— Я зрозумів, дякую… Я давно не робив цю процедуру, — зізнався Стас, помітно хвилюючись.
— Зберися, Стас. Спокійно, — твердо сказав Сергій Андрійович.
— Добре, професоре. Я все зроблю, — відповів Стас.
— Увімкни відео, — попросив лікар. — Я буду з нею говорити. А ти вводь препарат. Так їй буде легше.
Полянський підійшов до ліжка дружини. Біль був таким сильним, що Ганна не могла стримати сліз — дихала важко, уривчасто.
Він обережно торкнувся її руки й м’яко звернувся:
— Кохана…
Ганна виснажено підвела на нього погляд.
— Сергій Андрійович хоче з тобою поговорити, — тихо сказав Стас. — А поки я введу тобі знеболювальне через катетер. Тобі стане легше.
— Добре… дякую, — відповіла Ганна. Її голос був протяжний і слабкий.
Стас поставив телефон на ліжко. З динаміка пролунав голос літнього лікаря.
— Сергію Андрійовичу… мені так погано, — прошепотіла Ганна, дивлячись на екран.
— Знаю, дівчинко, — лагідно відповів він. — Потерпи ще трохи. Зараз Стас усе зробить, і тобі стане легше.
Вона не зводила погляду з екрана, ніби трималася за його голос.
— Дякую вам… — тихо сказала Ганна.
Полянський надягнув рукавички й зосереджено готував катетер для введення препарату у спину дружини.
#370 в Детектив/Трилер
#163 в Детектив
#3708 в Любовні романи
#1660 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 13.02.2026