Повернути Мене до життя

Розділ 252

— Тому що цей автомобіль зареєстровано на вас, — Прямо сказав Іван Іванович, дивлячись у вічі бізнесмену.
— Справа в тому, пане слідчий… — нервово почав говорити Юрчишин. Він спочатку подивився на дату і лише потім продовжив: — В той день мою машину вкрали. Так як я людина заможна, заяву до поліції не подавав, — пояснив Павло Валентинович.
— Мені, звісно, шкода, що з дівчиною сталася така трагедія, — наіграно продовжив бізнесмен. — Але я не маю жодного відношення до цього.
Слідчий уважно подивився на чоловіка та запитав:
— Павло Валентинович, хіба вам взагалі знайоме почуття жалю?
Бізнесмен, не стримуючи роздратування, відповів:
— Не розумію ваших натяків. Я порядна людина.
— Втрутиться адвокат: мій клієнт усе пояснив.
Юрчишин різко підвівся:
— Якщо до мене більше питань немає, я маю йти, багато справ.
Він почав рухатися до виходу, але Іван Іванович зупинив його:
— Пане Юрчишин, хіба я дозволив вам йти? Сядьте на місце, — наказав слідчий.

— Хто дав вам право розмовляти зі мною у такому тоні? — обурився бізнесмен. — Я буду скаржитися на вас, пане слідчий!
Іван Іванович встав зі столу, підійшов до Юрчишина і, дивлячись йому в очі, спокійно промовив:
— Як забажаєте, пане Юрчишин. Але коли є злочин, завжди рано чи пізно настає кара.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше