Іван Іванович зайшов до свого кабінету, сів за стіл і відкрив справу. Уважно вивчивши матеріали, він помітив у папці флешку. Чоловік під’єднав пристрій до комп’ютера, знайшов файл із назвою «Момент наїзду» та відкрив відео.
На екрані було чітко видно, як чорний «Мерседес» збиває дівчину на пішохідному переході. Згідно з матеріалами справи, автомобіль був зареєстрований на Юрчишина Павла Валентиновича.
Чоловік зітхнув, обперся на спинку крісла, міркуючи над доказами
Коли Юрчишина доставили до кабінету слідчого, Лавренюк постукав.
— Іване Івановичу, можна? — запитав чоловік.
— Так, заходь, — дозволив слідчий.
— Підозрюваного у справі доставлено, — сказав Андрій Володимирович, заводячи бізнесмена в наручниках.
— Дякую вам, — відповів слідчий.
Павло Валентинович підійшов до столу та зверхньо подивився на слідчого.
— Шановний, — звернувся він до Івана Івановича. — Що відбувається? Чому мене заарештували?
Слідчий уважно подивився на заарештованого й спокійно відповів
— Павло Валентинович для початку заспокойтеся.
Обличчя Юрчишина сповнилося злістю. Юрчишин спочатку підвівся й крикнув:
— Не треба мене заспокоювати! Я дуже зайнята людина. У мене обмаль часу.
Слідчий повісив тон і сказав:
— Присядьте на місце.
— Хто ти такий, щоб вказувати мені, що я маю робити?! — злісно запитав бізнесмен.
— Негайно припиніть себе так поводити. Відправлю вас у камеру, а допит почнемо через кілька днів. Охолоніть трохи, — підвищеним тоном сказав слідчий.
— Запам’ятайте, пане Юрчишин: у цьому кабінеті питання задаю я.
#373 в Детектив/Трилер
#163 в Детектив
#3705 в Любовні романи
#1658 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 13.02.2026