Повернути Мене до життя

Розділ 337

Вона зробила глибокий вдих.
— Від сьогодні я буду без ніяковості приймати твою допомогу, навіть таку делікатну, як зараз.
— Окрім масажу Сергія Андрійовича, якщо ти не проти? — спитала дівчина, слідуючи за реакцією Стаса.
Чоловік, дивлячись на Ганну, ніжно відповів:
— Звісно, моя люба. Крім того, такий масаж, як робить професор, я робити не вмію.
Вона взяла його руку і стисла її.
— Дякую тобі, — сказала вона.
— Можна тебе попросити? — запитала вона.
— Про що завгодно, любове моя, — ніжно відповів Полянський.
— Коли все скінчиться і ми повернемося до України, давай будемо жити у будинку Сергія Андрійовича. Розумієш, я не хочу, щоб він знову зірвався, — додала Ганна.
— Я не заперечую, як скажеш, — відповів Стас.
Вона дивилася на чоловіка закоханим поглядом і сказала:
— Дякую тобі.
— Добре, серденько, — м’яко сказав чоловік. — Вже пізно, давай будемо відпочивати.
— Я не нашкоджу тобі, якщо ляжу поруч? — обережно запитав він.
— Ні, не хвилюйся, — заперечила дівчина. — Все добре.
Він обережно приліг поруч і сказав:
— На добраніч.
— Дякую, і тобі, — відповіла Ганна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше