Розділ 332

Стас повернувся з кавою, підійшов до Сергія Андрійовича та простягнув йому ароматний напій.
— Професоре, ось, візьміть, будь ласка.
— Дякую, — з посмішкою відповів Філатов.
— Ви вже закінчили? — запитав Полянський.
— Як ти себе почуваєш, кохана? — звернувся він до дружини, підійшовши ближче. Чоловік узяв її за руку й уважно подивився їй у вічі.
— Завдяки Сергію Андрійовичу біль минув, — відповіла дівчина.
— Я радий, що тобі краще, — з теплом сказав Стас.
Він перевів погляд на Сергія Андрійовича й усміхнувся:
— Сергію Андрійовичу, навчіть мене робити такий масаж…
За мить додав:
— Я жартую. Такий масаж можете робити тільки ви.
— Добре, молоді люди, — мовив Сергій Андрійович. — Я забронюю номер у цьому готелі, а завтра повернуся до Дюссельдорфа, — сказав Філатов.
Він підвівся, підійшов до дівчини, уважно подивився на Ганну й тихо додав:
— Моя хороша, відпочивай.
Вона стисла руку Філатова, з повагою подивилася йому в очі та промовила:
— Дякую вам, Сергію Андрійовичу.

Філатов вийшов, а Полянський залишився з дружиною. Він сів на стілець біля ліжка, де лежала Ганна.

— Кохана, пробач мені… Наша прогулянка була надто довгою, ти дуже втомилася, тому біль повернувся, — тихо промовив він.
— Ні, Стас, — заперечила Ганна, дивлячись чоловікові в очі. — Ти ні в чому не винен. У мене часто таке трапляється, біль може з’являтися від мого необережного руху, — наголосила вона.
Вона, тримаючи погляд на чоловікові, додала:
— Тобі немає за що вибачатись.