Повернути Мене до життя

Розділ 322

Гана та Стас залишилися у номері.
Чоловік підійшов до дівчини, взяв її на руки та обережно покрутив. Вона засміялася.
Стас подивився на Гану і сказав:
— Я дуже кохаю тебе.
Гана, тримаючи погляд на чоловікові, вже серйозно відповіла:
— Я також дуже кохаю тебе.
Він обійняв її.
Пригорнувшись до чоловіка, вона відчувала себе так добре — ці почуття було важко передати словами.
Вона тихо мовила:
— Дякую тобі… Ти не будеш проти, якщо я трохи відпочину, полежу, а потім поїдемо на прогулянку?
— Так, звісно, — відповів Полянський та обережно поклав її на двоспальне ліжко.
А сам сів поруч.
Він подивився на неї і турботливо запитав:
— Як ти себе почуваєш?
— Трохи втомилася, — зізналася Гана.
Він поглянув на наручний годинник і додав:
— До речі, тобі час пити ліки.
Він дістав з кармана валізи міорелаксант, налив склянку води та простягнув дівчині пігулки й воду.
Вона випила, подивилась чоловікові у вічі і тихо сказала:
— Дякую тобі.
— Відпочивай, рідна, — м’яко відповів Полянський.
— Дозволиш лягти поруч? — запитав чоловік.
Вона подивилася на нього і відповіла:
— Авжеж… Адже я твоя дружина, тому не питай мене.
Він посміхнувся і обережно ліг поруч із дружиною.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше