Повернути Мене до життя

Розділ 321

— Дякую тобі… — тихо сказала Ганна, дивлячись на Стаса. В її погляді було стільки любові, тепла й вдячності, що жодні слова не змогли б передати цього краще.

У бізнес-класі літака сиділи різні пасажири: літнє подружжя, що поруч мило розмовляло німецькою; молоді хлопці та дівчата — хтось дивився фільм, хтось гортав стрічку в телефоні, майже не звертаючи уваги на інших.

До Ганни та Поляньського підійшла молода стюардеса. Струнка, в елегантній формі, вона привітно усміхнулася і сказала:

— Brauchen Sie etwas?
— Вам щось потрібно?

Стас ввічливо відповів:

— Nein, danke. Alles ist in Ordnung.
— Ні, дякуємо. У нас усе добре.

Через кілька хвилин та сама стюардеса повернулася й оголосила німецькою:

— Sehr geehrte Passagiere, wir beginnen in wenigen Minuten mit den Vorbereitungen zum Start. Bitte nehmen Sie Ihre Plätze ein und schnallen Sie sich an.

Ганна підвела погляд на Стаса й тихо запитала:

— Що вона говорить?

Стас нахилився ближче, м’яко усміхнувшись:

— Каже, що за кілька хвилин почнеться підготовка до зльоту.

Ганна кивнула й глибоко зітхнула, намагаючись заспокоїтися перед польотом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше