Повернути Мене до життя

Розділ 320

Коли вони приїхали до аеропорту, Стас одразу допоміг Ганні обережно пересісти у візок. Вона тихо подякувала, а він лише тепло всміхнувся й поправив плед на її колінах.
Пройшовши реєстрацію на рейс, Стас підкотив візок ближче до виходу на посадку. Коли настав їхній час заходити в літак, він без вагань нахилився, легко підняв Ганну на руки й міцно притиснув до себе.

Вона відчула його надійні обійми та спокій у його рухах.

Стас повільно пройшов вузьким проходом, несучи її так, ніби це було для нього найприродніше у світі, й акуратно посадив дівчину на широке крісло бізнес-класу.
Ганна підвела погляд на нього й прошепотіла:

— Дякую…

— Все добре? — запитав він м’яко, торкнувшись її руки.
— Так… дякую, — відповіла Ганна.

Стас сів поруч, ніжно поцілував дружину й уважно подивився їй у очі.

— Кохана, як ти себе почуваєш? — тихо запитав Полянський.

Ганна глянула на нього тепло й відповіла:

— Дякую… добре.

Потім вона трохи зніяковіла, підняла погляд і зізналася:

— Я ніколи не літала на літаку… Трохи хвилююся.

Стас взяв її за руку, легко стиснувши пальці.

— Я поруч, кохана. Не турбуйся, — сказав він м’яко, дивлячись на неї з теплом.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше