Повернути Мене до життя

Розділ 318

Вона скуштувала й тихо відповіла:

— Дуже смачно.

Поглянувши на Стаса з теплою посмішкою, додала:

— Ти справжній кухар.

— Так, це правда! — з удаваною гордістю вимовив Полянський і засміявся. А потім уже серйозно продовжив:
— Насправді я раніше зовсім не вмів готувати. Це кохання до тебе так на мене впливає…

Він легко поцілував її у скроню й, поглянувши на годинник, сказав:

— Кохана, нам треба поспішати — за годину наш рейс. Тебе чекає багато цікавого, — загадково наголосив молодий чоловік.

Дівчина подивилася йому у очі й тихо промовила французькою, а потім українською:

— Je suis incroyablement heureuse… Я неймовірно щаслива.

Стас усміхнувся, дивлячись Ганні у очі:

— Це тільки початок. У нас попереду ще багато щастя.

Стас зібрав валізи й допоміг дівчині вдягнутися. Коли вони сіли у візок, він присів на одному рівні з нею, подивився Ганні в очі й запитав:

— Все добре? Можемо їхати?

— Так, дякую, — відповіла вона.

За декілька хвилин вони вже були на вулиці. На лавочці сидів Сергій Андрійович. Він вирішив провести молодят.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше