Поляньскій підійшов до дружини й лагідно промовив:
— Кохана, я зараз помию посуд, а потім допоможу тобі лягти.
— Так, звісно, — відповіла Ганна, киваючи й поглянувши на Стаса.
Він швидко прибирав на кухні, залишаючи після себе чистоту. Дівчина весь час спостерігала за Стасом.
— Ось і все, — задоволено промовив чоловік, ставлячи залишки вечері у холодильник.
Він підійшов до дружини й м’яко сказав:
— Будемо відпочивати.
— Так, — відповіла Ганна, дивлячись йому в очі. — Якщо чесно, я трохи втомилася, — зізналася вона.
— Добре, — обережно відповів він і, взявши її на руки, поніс до кімнати. Вийшовши до спальні, він обережно поклав Ганну на ліжко.
---Дружина сказала подивилася на чоловіка--- дякую, тобі.
Він обережно ліг поруч.
--Подивилася на дівчину м’яко сказав:
— Це я повинен сказати: дякую тобі, що дозволяєш турбуватися про тебе та бути поруч.
— Дякую тобі, — сказала Ганна, не відводячи погляду від Стаса. — І за вечерю, і за допомогу.
— Немає за що, — відповів Поляньскій. — Мені дуже подобається піклуватися про тебе, — зазначив чоловік, дивлячись Ганні в очі.
#269 в Детектив/Трилер
#106 в Детектив
#2801 в Любовні романи
#1272 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 09.04.2026