Розділ 313

За кілька хвилин після смс Стаса Сергій Андрійович прийшов.
— Вітаю, молоді люди, — з посмішкою сказав Філатов, увійшовши до кімнати.

Ганна зраділа його приходу.
— Сергію Андрійовичу, дякую вам, що прийшли, — мовила вона.

— Ганочко, радий тебе бачити, — м’яко сказав Філатов. — Як себе почуваєш?

— Добре, дякую, — відповіла Ганна, дивлячись на лікаря.

— Мені потрібно… — почала вона.
— Так, знаю, моя хороша, — лагідно відповів Філатов. — Я чекав, коли ти зателефонуєш. Приходити без запрошення не хотів, щоб не заважати вам.

— Ви ніколи не завадите, — заперечила Ганна.
— Мені приємно це чути, — сказав Сергій Андрійович.
— Саме так, професоре, навіть не думайте, — додав Стас.

— Кохана, я поки піду приготувати вечерю, — м’яко сказав Стас, не хотів, щоб дружині було ніяково.

Стас збирався виходити.
— Дякую тобі за розуміння, — тихо сказала Ганна.

Стас поглянув на неї з любов’ю та вийшов.

Сергій Андрійович підійшов до дівчини та м’яко сказав:
— Ганочко, не хвилюйся, я швидко зроблю тобі цю процедуру.

Він обережно провів процедуру.

Коли він закінчив, Ганна, дивлячись на лікаря, полегшено зітхнула та сказала:
— Дякую.

— Будь ласка, моя хороша, — промовив Філатов. — Я хочу виміряти твій пульс. Дозволиш?

— Звісно, лікарю. Ви можете робити все, що вважаєте за потрібне, навіть не питаючи мене, — відповіла Ганна емоційно.

— Я вдячний тобі за довіру, — з теплотою сказав Філатов.
Він обережно взяв її руку, поклав два пальці на зап’ястя і, рахуючи удари серця, одночасно поглянув на наручний годинник.

— У тебе підвищене серцебиття, щось болить? — Запитав Сергій Андрійович уважно дивлячись на дівчину.

— Місцями відчуваю сильне напруження і боляче, — тихо відповіла вона, стискаючи його руку.

Сергій Андрійович обережно торкнувся її попереку, м’яко розлаблюючи м’язи.
— Спробуй розслабитися, — тихо сказав він.

Ганна зітхнула, відчуваючи, як біль трохи відступає.