Повернути Мене до життя
Розділ 290
Чоловік обережно підняв дружину на руки й поніс до ванної кімнати.
— Ось так добре? — тихо запитав він.
— Так… дякую тобі, — прошепотіла Ганна, дивлячись на нього. В її очах змішалися сором за власну безпорадність і щира вдячність за його делікатність. Стас рухався уважно й стримано, але відчуття сором’язливості все одно не відпускало її — вона ніяк не могла його подолати.
— Зараз підберу комфортну температуру води, добре? — м’яко промовив чоловік, відкриваючи кран.
За мить він знову нахилився:
— Така вода? Не гаряча?
— Так… дуже приємна. Дякую, — тихо відповіла дівчина, дивлячись Стасу у вічі.
Краплі води стікали по верхній частині її тіла — де, вона ще відчувала. Тепло трохи розслабило м’язи, але біль у хребті все одно нагадував про себе. Ганна обережно взяла губку, намилила плечі, шию та голову.
Та зупинилася.
— Будь ласка… допоможи мені, — ледве чутно попросила вона.
— Звісно, — м’яко відповів Стас.
— Нижче я сама не зможу… — пояснила вона з ніяковістю.
— Добре, я допоможу, — запевнив він.
Стас акуратно намилив ті ділянки, до яких вона не могла дістати. Кожен його рух був обережним, уважним і максимально делікатним — так, щоб вона відчувала тільки турботу, а не сором.
#335 в Детектив/Трилер
#170 в Детектив
#3581 в Любовні романи
#1606 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 10.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
