— Наприклад, ти можеш викладати онлайн, взагалі можеш робити багато чого, навіть не усвідомлюєш, наскільки ти сильна, — сказав чоловік.
Дівчину дуже зворушили його слова. Вона подивилася на нього та запитала:
— Дякую тобі, ти справді так вважаєш?
— Авжеж, люба, — відповів він. Стас торкнувся її руки та додав:
— Разом ми гори подолаємо.
Їхній розмові завадив дзвінок від Сергія Андрійовича — він зателефонував по відеозв’язку на її айпад. Дівчина швидко відповіла:
— Добрий вечір, лікарю, — з посмішкою сказала вона.
— Ганочко, привіт, — сказав Філатов. — Як себе почуваєш?
— Дякую вам, непогано, — відповіла дівчина.
Ви завтра прийдете до мене? — запитала Ганна.
— Так, звісно, — відповів Філатов. — У нас завтра сеанс фізіотерапії та масаж.
— Дякую вам, робіть так, як вважаєте за потрібне, — сказала вона.
Раптом на екрані з’явився Полянський:
— Професор, вітаю! — показався він у камеру.
— Чекаємо у гості! — додав він з посмішкою.
— Привіт, Стас — сказав Філатов
— Так, завтра прийду, — відповів він.
— Ну добре, Ганочко, на добраніч. Дякую вам, Сергію Андрійовичу, — відпоіла Ганна, трохи посміхаючись,
— Завтра буду чекати на вас, — наголосила вона
Лікар відключився.
Поляскій подивився на дружину та м’яко сказав:
— Кохана, давай вип’ємо чаю та будемо вже спати.
— Скажи, є те, у чому я маю тобі допомогти? — делікатно запитав Стас.
Дівчина нічого не говорячи зробила ковток чаю, відповіла:
— Так… мені потрібно прийняти ванну. Допоможеш?
— Нажаль, я сама не можу, мені потрібна допомога, — пояснила вона, трохи ніяковіючи.
#333 в Детектив/Трилер
#168 в Детектив
#3590 в Любовні романи
#1605 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.12.2025