Розділ 281

— Люба, давай по каві? — запропонував Стас із посмішкою.
— З задоволенням, — відповіла Ганна.

Станіслав швидким кроком відійшов до кафе неподалік. Замовив ароматний американо та свіжі круасани. За десять хвилин він повернувся до дружини.

— Кохана, ти ще не встигла скучити за мною? — пожартував Стас і засміявся.
— Так, дуже скучила, — відповіла Ганна, посміхаючись у відповідь.

Кавовий аромат змішувався з легким шумом від розмов інших відвідувачів. Стас поламав круасан і простягнув половинку Ганні.

— Спробуй, ще теплий, — сказав він, дивлячись на неї з легкою усмішкою.
— Дякую, — тихо відповіла Ганна, відчуваючи, що тепло від його погляду зігріває її більше, ніж кава.
— Дуже смачно, — сказала Ганна, скуштувавши шматочок і зробивши ковток кави.

Станіслав теж насолоджувався напоєм і уважно дивився на дружину.

Вони гуляли до того моменту, як почало вечоріти. Станіслав подивився на дівчину та сказав:
— Люба, думаю, нам час додому.
— Так, ти маєш рацію, — відповіла дівчина.

Поляскій підвівся та покотив Гану у бік дому. Через пів години вони вже були біля квартири. Чоловік обережно заніс дівчину до оселі.

Філатов, який чекав на них, мовив:
— Молоді люди, сподіваюся, прогулянка вдалася.

— Лікарю, рада вас бачити! — вигукнула Гана.
— Так, дякую Стасу, — відповіла вона.

— Добре, — посміхнувся Сергій Андрійович. — До того, як я повернуся до України, я орендував квартиру в цьому під’їзді, поруч із вами, — пояснив Філатов.

— Дякую вам, лікарю, — промовила Гана, дивлячись йому у вічі.

Чоловік підійшов ближче та м’яко запитав:
— Ганочко, як ти себе почуваєш?

— Добре, дякую… але мені потрібна ваша допомога, — тихо сказала вона. Дівчина подивилася на Сергія Андрійовича й нічого більше не промовила, та він усе зрозумів.
Катетер… — подумав чоловік.

— Так, звісно, моя хороша, — відповів Філатов. Він обережно взяв дівчину на руки та заніс до кімнати.

Стас ішов за ними, але Гана зупинила його:
— Будь ласка, трохи почекай у вітальні.

Молодий чоловік не заперечив, хоча всередині його щось стискалося. Він щиро хотів, щоб дружина повністю довіряла йому, та її поведінка не давала йому спокою. Але він стримався, проявляючи розуміння і терпіння.