Повернути Мене до життя

Розділ 277

— А зараз маю їхати у справі, — м’яко зазначив чоловік.
— Залишу тебе на твого люблячого чоловіка, — посміхнувся Філатов, дивлячись Ганні в очі.
— Ви ж приїдете? — спитала дівчина з надією в голосі.
— Обіцяю, ввечері повернуся, — пообіцяв лікар. Він підвівся та вийшов, відчуваючи легке хвилювання.

Ганна провела Філатова поглядом, не приховуючи теплоти та поваги.

Філатов покликав Стаса. Молодий чоловік відразу почув і підійшов до нього, трохи напружений, але готовий допомогти.
— Як вона, професоре?
— Вже набагато краще, — відповів Сергій Андрійович. — Йди до неї, ти їй дуже потрібен.

— Я прийду пізніше, маю їхати. —
— Зрозумів, дякую, — сказав Полянський.

Він полегшено зітхнув і посміхнувся, дивлячись на Ганну. Вона не відводила від нього погляду.
— Стас… будь ласка, ляж поруч, — попросила вона тихо.

Філатов вийшов, викликав таксі і повернувся до готелю.

Тим часом Полянський зайшов у кімнату до дружини, присів на край ліжка і, ніжно торкаючись її руки, запитав:
— Кохана, як ти? Тобі краще?

— Вже добре, завдяки Сергію Андрійовичу, — відповіла Ганна. — Дякую тобі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше