Розділ 273

— Стас, ти ображаєшся на мене? — запитала дівчина, поглянувши на чоловіка.
— За що, Ганусю? — здивовано перепитав Полянський.

Він обережно стиснув її руку й ніжно провів долонею по обличчю.

— За що, Ганусю? — здивовано перепитав Полянський, намагаючись зрозуміти її погляд.
— За те, що я завжди потребую Сергія Андрійовича… — тихо прошепотіла дівчина, не відводячи очей від Стаса. — Прошу… просто зрозумій мене правильно. Він врятував мене, дбав про мене, як батько. Лікар дуже багато зробив для мене.
— Між нами дуже сильний емоційний зв’язок… Тільки Сергій Андрійович може зняти той біль, який так мене мучить.
Вона зробила паузу, вдихнула глибше й тихо додала:
— Я тебе дуже кохаю, — сказала Ганна.

Полянський вислухавши її, трохи посміхнувся:
— Я тебе безмежно кохаю, Ганусю. Не ображаюсь, усе розумію. Професор — один із найкращих людей, яких я зустрічав у своєму житті. Він хороша людина і неперевершений лікар.
— Це правда, — відповіла дівчина. — Мені дуже важливо, щоб з ним усе було добре.

Минуло понад годину, а Стас не відходив від дружини. Та біль не минав. Їй було настільки боляче, що вона не могла стримати сліз. У Полянського серце розривалося — дивитися, як вона мучиться, він просто не міг.
Він стиснув її руку, намагаючись хоч трохи підтримати.
— Кохана, біль зовсім не минув? — стурбовано запитав чоловік. — Нічого не розумію… цей препарат дуже дієвий, я часто призначав його своїм пацієнтам, — зазначив Полянський.
— Будь ласка, подзвони Сергію Андрійовичу, — ледь промовила Ганна, її голос був слабким і тремтячим.
— Так, звісно, — сказав він, відчуваючи сильне хвилювання за неї, і миттєво схопив телефон, щоб набрати номер.

Він дзвонив, грудок йшов, але Філатов не відповідав.
— Візьміть же, будь ласка, трубку, Сергій Андрійович… — тихо промовив Станіслав.
— Візьміть! — обурено додав він, але відповіді не було, і хвилювання Станіслава тільки зростало.

Ганна відчувала різкий і нестерпний біль у спині і почала марити.
— Моя хороша, як тобі допомогти? — спитав чоловік, тримаючи її за руку.
— Стас… чому він залишив мене? — тихо запитала дівчина, її голос тремтів. — Мені дуже погано…