Розділ 262

Лімузин під’їхав до РАЦСу. Будівля виглядала велично й помпезно. Полянський обережно підхопив дівчину на руки, а Сергій Андрійович ніс поруч її візок. Увійшовши всередину, вони відразу попрямували до офіційного залу церемонії. Там він побачив реєстраторку, а поруч — свого друга, який погодився бути свідком з його боку. Чоловік Привітався: «Guten Tag».

Жінка, посміхаючись, кивнула. Сергій Андрійович поставив крісло, а Полянський обережно посадив Ганну у візок. Потім він підійшов до свого свідка, потис йому руку й мовив:

— Привіт, Єдік. Дякую тобі, що погодився мені допомогти.

Друг посміхнувся та відповів:

— Стас, брате, це я тобі дякую, що запросив. Твоя наречена дуже вродлива.

— Так, — сказав Полянський, глянувши на дівчину, — я дуже тебе люблю, Ганнусю.

У цей момент Філатов підійшов до дівчини й, нахилившись до неї, тихо прошепотів на вухо:

— Пробач, що не спитав тебе раніше… Ти не проти, якщо свідком з твого боку буду я?

— Звісно, Сергію Андрійовичу, ви для мене дуже близька людина. Тому з задоволенням, — додала вона емоційно.  Лікар усміхнено кивнув та торкнувся руки дівчини.

Коли до зали церемонії увійшла перекладачка — худа, молода білявка, — реєстраторка промовила німецькою:
— „Wenn alle anwesend sind, können wir beginnen.“
(«Якщо всі зібралися, можемо починати».)

Стас став у центрі зали. Поруч із ним, у весільній сукні, сиділа наречена на інвалідному візку. Зліва від Ганни стояв Сергій Андрійович, а праворуч від Поляньського — Єдуард.

Реєстраторка, всміхнувшись, звернулася німецькою:

— „Liebe Brautleute, Herr Poljański Stanisław Władimirowitsch und Frau Erschowa Hanna Hennadijewna, heute werden Sie eine neue Familie gründen. Sie werden gemeinsam durchs Leben gehen, Hand in Hand. Von nun an werden Sie einander unterstützen, einander behüten, sich gegenseitig helfen und immer beieinander bleiben. Denn genau das ist das große Gefühl der Liebe.“

(«Шановні молодята, пане Поляньскій Станіслав Володимирович та пані Єршова Ганна Гінадіївна, сьогодні ви станете новою сім’єю. Ви підете разом по життю рука об руку. Тепер ви будете підтримувати один одного, берегти, допомагати та бути поруч, адже саме це і є велике почуття любові».)

Перекладачка лагідно нахилилася до Ганни та тихо передала їй кожне слово. Наречена слухала з легкою усмішкою.