Розділ 260

Ганочко, тобі не варто хвилюватися через вартість твого нового візка. Я заможна людина і можу собі це дозволити. Крім того, моя хороша, ти моя донька, і як лікар кажу тобі: це необхідність. Тому давай допоможу тобі пересісти», — лікар зробив усе професійно, і через хвилину дівчина вже сиділа у новому візку.

— Мені дуже зручно, — мовила Ганна. — Дякую вам.

Дівчина миттєво навчилася ним керувати і з захопленням промовила: «Це зовсім не важко!» Вона подивилася Філатову в очі, під’їхала ближче й сказала: «Я дуже вдячна вам».
— Я радий, що тобі сподобалося, — сказав лікар із теплою посмішкою.

Тим часом Стас під’їхав до квартири Сергія Андрійовича, але не на власній машині, а на білому лімузині. Чоловік був одягнений у ніжно-блакитний костюм і тримав у руках букет червоних троянд, які приємно пахли. Сергій Андрійович відкрив двері: — Привіт, наречений, проходь.

Молодий хлопець увійшов до вітальні, його погляд одразу зустрів очі Ганни. Він підійшов до неї й ніжно обійняв. Очі дівчини засвітилися від щастя, серце застукало швидше, а щоки злегка по рожевіли.

Він став на одне коліно, трохи здригнувшись від хвилювання, і поглянув на неї з усмішкою: — Кохана, я так кохаю тебе.
Стас простягнув їй букет червоних троянд, пелюстки яких ніжно відбивали світло лампи: — Це тобі, — сказав він.
Ганна обережно взяла квіти, вдихаючи їх аромат, і відчула, як серце наповнюється теплом і щастям.