Повернути Мене до життя
Розділ 252
Концерт тривав півтори години. Після завершення молодий чоловік підхопив дівчину на руки й поніс до виходу. Він підійшов до машини та обережно посадив її на переднє сидіння. Потім сам сів за кермо.
— Дякую, — тихо мовила Ганна, глянувши на Полянського.
— Сподіваюся, тобі сподобався концерт, — із легкою усмішкою промовив Станіслав, хоча вже знав відповідь.
Обличчя дівчини сяяло від радості. Вона хвилину мовчала, потім тихо сказала:
— Стас, дякую тобі…
— До речі, — промовив Полянський, — я забронював на завтра ресторан. Після того, як розпишемось у Раксі, відзначимо.
— Ти, я і Сергій Андрійович, — додав він.
— Можна попросити тебе? — сказала Ганна, продовжуючи дивитися на молодого чоловіка.
— Так, звісно, — відповів він.
— Після весілля я хочу, щоб ми залишилися жити у домі Сергій Андрійовича, коли повернемося додому, в Україну.
Прошу зрозумій мене правильно, — зазначила Ганна, — Сергій Андрійович дуже важливий для мене.
Після смерті дідуся він став для мене опорою та підтримкою. Весь цей час лікар дотепер піклується про мене, і я відчуваю, що також потрібна йому.
Я лише боюся, щоб він не зірвався і знову не почав зловживати алкоголем…
#316 в Детектив/Трилер
#155 в Детектив
#3639 в Любовні романи
#1624 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
