Розділ 251

Поступово музиканти виходили на сцену. Все навколо було прикрашено електричними свічками, які м’яко мерехтіли у темряві зали. Спершу заграло піаніно, а потім поступово долучилися інші інструменти — спершу духові, потім гітари, і легкий барабанний ритм задав темп. Публіка затамувала подих, а легке хвилювання витало в повітрі.

Звучала відома пісня «Без обмежень». Лідера групи Сергія Тачинця ще не було на сцені, але це не зменшувало захоплення Ганни. Почувши улюблену мелодію, вона раптом вигукнула: «Стас, ти здійснив мою мрію! Дякую!» — і всередині неї все перевернулося від неймовірної радості. Серце билося частіше, усмішка сяяла на обличчі, а навколо чути було захоплені шепіти і оплески інших слухачів.

Нарешті на сцену вийшов Сергій Танчинець. Зал вибухнув оплесками, а музиканти одразу підхопили ритм. Сергій посміхався, піднімаючи руку у привітанні, і його енергія миттєво передалася глядачам. Ганна не могла приховати захоплення — серце билося шалено, а усмішка сяяла яскравіше за будь-які світла сцени.

Феєрія драйву від концерту наповнила всю залу. Дівчина відчувала неймовірний підйом — кожна пісня влучала їй просто в серце. Вже давно Ганна не почувалася так добре. Для неї цей вечір став найкращим подарунком — музика, емоції та відчуття щастя поруч із коханим були безцінними.

Полянський дивився на кохану й радів, що сюрприз вдався — її щасливі очі були для нього найкращою нагородою.

Коли заграла пісня 'Після, весь цей світ належав лише їм. Молодий чоловік ніжно взяв Ганну за руку.

— Я дуже кохаю тебе, — прошепотів Станіслав їй на вухо.
— І я тебе, — відповіла вона.