Повернути Мене до життя

Розділ 238

Коли він закінчив дівчина полегшено зітхнула й тихо мовила:

— Дякую вам, Сергію Андрійовичу!

— Що ти, Ганочко, — м’яко відповів Філатов. — Ця мазь дуже хороша, вона швидко подіє і тобі стане легше.

— Пробачте мені… Я завдаю вам стільки клопоту, — несміливо сказала дівчина.

— Це приємні клопоти, — з легкою посмішкою відповів лікар.

Коли мазь впиталась

, він обережно допоміг Гані перевернутися на спину.

Філатов турботливо подивився на неї.

— Як себе почуваєш? — спитав він.

— Набагато краще, — відповіла дівчина, зітхаючи від полегшення і відчуваючи його турботу.

Сьогодні зустрічі з батьками Стаса доведеться відмінити», — зазначив чоловік. «Тобі потрібен спокій, кілька днів не можна виходити на двір».

«Але лікарню…» — заперечила Ганна. — «Ви ж розумієте, наскільки це важливо для мене. Будь ласка, дозвольте мені поїхати разом зі Стасом та поговорити з вами», — попросила дівчина.

«Ганочко, сильний забій після падіння. Буде боліти хребет», — сказав він турботливо.

«Тобі буде важко сидіти у візку», — додав лікар.
«Розумію», — відповіла дівчина, подивившись на нього. — «Я звикла до болю, тому впораюсь. Я дуже дякую вам, Сергій Андрійович, за вашу турботу та хвилювання за мене. Будь ласка…»

«Добре, Ганочко», — відповів лікар. — «Їдь, тільки не довго», — наголосив чоловік.
«Дякую вам», — відповіла Ганна.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше