Розділ 231

— Моя хороша, у тебе є Стас, він буде поруч, — відповів Сергій Андрійович.
— Якщо дозволиш, ми розробимо легкі пасивні рухи для рук і ніг, дихальні вправи та масаж, — лагідно пояснив він. — Все це додасть тобі сил і допоможе підтримати м’язи. Ми будемо робити все обережно, без навантаження на хребет.

— Так, звісно, лікарю. Робіть, що вважаєте за потрібне, — погодилася Ганна.

— Молодець, Ганочко. Тоді почнемо зараз, — лагідно промовив лікар.

Вона кивнула головою й подивилася на Сергія Андрійовича з довірою. Він обережно взяв її праву руку й почав працювати з кистю. Ганна стискала та роз стискала пальці, а лікар уважно стежив за рухом, контролюючи тонус м’язів та реакцію суглобів.

— Спокійно… вдих, видих, — тихо підказував він, задаючи рівний ритм дихання.

Далі Філатов перейшов до нижніх кінцівок. Через параліч ніг усі рухи він виконував сам, обережно підтримуючи ногу під коліном і гомілкою. Повільно згинаючи її під кутом дев’яносто градусів, він уважно стежив за м’язовим тонусом та відчуттям напруження. Кожен рух був контрольованим і точним — без різких ривків, з постійним наглядом за реакцією Ганни. Вона відчувала біль у хребті, але мужньо терпіла, стискаючи губи і зосереджено дивлячись на лікаря.

— Дуже добре, — сказав Сергій Андрійович. — Трохи відпочинь, а наступну ногу попрацюємо.

Вона обережно розслабила руку, вдихаючи рівно й спокійно.

— Як ти себе почуваєш? Втомилася? — запитав лікар, уважно спостерігаючи за Ганою.

— Нормально… — трохи зніяковіло промовила дівчина. — Трохи болить хребет, але нічого, я в порядку. Дякую вам, лікарю.

Сергій Андрійович кивнув, задоволено спостерігаючи за нею і даючи кілька хвилин на відпочинок перед наступним етапом вправ.