Після паузи вона подивилася йому в очі й тихо запитала:
— Стасе, як ти уявляєш наші стосунки далі?
Молодий чоловік усміхнувся, стиснув її руку і впевнено відповів:
— Планую зробити тобі пропозицію стати моєю дружиною. Прожити з тобою все життя.
Вона уважно подивилася на нього й запитала:
— Чому ти вибрав саме мене, а не здорову дівчину?
Він притис її руку до свого серця. Його голос був теплим і твердим:
— Ганно, мені ніхто, окрім тебе, не потрібен. Ти — все для мене. Без тебе я не уявляю свого життя.
— Але життя зі мною не буде легким, — сказала дівчина, опустивши очі. — Якщо тобі набридне у всьому мені допомагати, бо є багато речей, які я не зможу робити сама. Романтичні дні пройдуть, настане буденність. Я боюся, що одного дня ти пожалієш, що обрав мене за дружину, — продовжувала говорити Ганна.
— Ти ж як лікар розумієш, що те, що я не можу ходити — це не тимчасово, а на все життя... — Її слова звучали як вирок, із яким вона досі не могла змиритися. Вона говорила тихо, але кожне слово давалося їй важко, бо те, що промовляла молода дівчина, було суворою реальністю, від якої не втекти. — Тому вибач, але я мушу це спитати... Ти справді цього хочешь.
#555 в Детектив/Трилер
#251 в Детектив
#4916 в Любовні романи
#2170 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.12.2025