Повернути Мене до життя

Розділ 190

— Ганочко, адже лікар і повинен бути делікатним, — з легкою усмішкою промовив він. — Добре, моя хороша, ти готова? Давай, я зроблю все, що потрібно.

Дівчина глибоко вдихнула, намагаючись заспокоїтися, і тихо відповіла:

— Так, робіть.

Вона стискала ковдру, намагаючись зібратися з силами. На очах були легкі сльози, але вона мужньо їх стримувала. У її погляді світилася довіра, хоча помітна була і легка напруга.

Сергій Андрійович обережно розкрив стерильний набір. Ретельно обробив руки антисептиком і надів стерильні рукавички. Поглядом зустрівся з Ганною, шукаючи мовчазної згоди.

Він повільно підняв край ковдри, оголивши ділянку шкіри в паховій зоні. Обробив її антисептиком, рухаючись делікатно й акуратно, щоб не спричинити дискомфорту.

Потім він обережно і повільно ввів катетер у сечовий міхур, уважно стежачи за її реакцією. Ганна напружилася, але біль був мінімальним. Її дихання стало рівнішим, і на обличчі з’явилося полегшення.

Після введення катетера Сергій Андрійович акуратно зафіксував його спеціальним фіксатором, перевірив, щоб все було надійно і стерильно, накрив місце введення стерильною серветкою.

Він повернув ковдру, немов захищаючи її спокій і гідність.

— Готово, — тихо промовив він, посміхаючись. — Ти молодець.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше