Повернути Мене до життя

Розділ 184

Автомобіль Сергія Андрійовича з Полянським повільно зупинився біля входу лікарні Райзона. Вийшовши з машини, чоловіки рішуче попрямували до центрального входу. Вони неквапно крокували  коридорами лікарні, минаючи медичний персонал, прямуючи до кабінету Габрієля.

Сергій Андрійович постукав у двері — і вони увійшли.

Габрієль здивовано підвівся з-за столу.

— Sergij! — вигукнув Райзон німецькою, не приховуючи подиву.

— Не чекав мене, — з усмішкою відповів Сергій Андрійович, а тоді додав: —
Ich wollte Hanna überraschen. Deshalb habe ich niemandem gesagt, dass ich heute komme.
(Я хотів зробити Ганні сюрприз, тому нікому не сказав, що приїду сьогодні.)

Габрієль усміхнувся, підійшов і тепло потиснув йому руку. Потім перевів погляд на Полянського й теж простягнув руку:

— Радий вас бачити, Станіславе.

Стас стримано кивнув і потис йому руку у відповідь.

— Das ist wirklich eine Überraschung. Hanna wird sich sehr freuen. Sie fühlt sich besser.
(Це справжній сюрприз. Ганна буде дуже рада. Вона почуває себе краще.)

— Можу зараз провести тебе до неї, — запропонував Габрієль уже українською. — Вона у своїй палаті.

Сергій Андрійович кивнув:

— Я хочу побачити її перш ніж вона дізнається, що я тут. Лише одна мить, коли вона ще нічого не підозрює.

— Тоді ходімо, — усміхнувся Райзон. — Вона буде щаслива.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше