— Bald werden Sie gesund, Fräulein. Sie brauchen nur etwas Ruhe und Geduld. — Скоро ви одужаєте, фройляйн. Вам потрібно лише трохи спокою й терпіння, — запевнив німецький лікар.
— Дякую вам, пане лікарю, за те, що приїхали вночі, коли мені було зле, — щиро сказала Ганна.
Райзон усміхнувся тепло й лагідно мовив:
— Ach, was sagen Sie da, Fräulein… wenn Ihnen etwas passiert wäre, Sergej hätte mir das nie verziehen. Er liebt Sie sehr.
Після паузи додав уже українською:
— Ну що ви, фройляйн… якби з вами щось сталося, Сергій ніколи б мені цього не пробачив.
— Він вас дуже любить, — тихо і впевнено додав лікар.
— Сергій Андрійович для мене як батько, — відповіла Ганна, злегка опустивши очі.
— У вас є діти? — запитала дівчина.
— Ja, ein Sohn. Er heißt Johann, ist zweiunddreißig Jahre alt. Er ist Architekt. Er lebt in Frankfurt und arbeitet an großen Projekten. Wir sehen uns selten – wegen Zeitmangel.
— Так, у мене є син, — повторив Райзон українською. — Його звати Йохан, йому тридцять два. Він архітектор. Живе у Франкфурті, займається великими проєктами. Ми бачимося рідко — через брак часу.
Ганна з цікавістю слухала.
#368 в Детектив/Трилер
#160 в Детектив
#3692 в Любовні романи
#1648 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.02.2026