Розділ 180

— Стасе, — мовив Сергій Андрійович. — Коли приїдемо, пам’ятай, що я тобі радив: поводься спокійно, не нав’язуйся Ганні, не сперечайся. Розмовляй з нею спокійно й делікатно, — додав Філатов.
— Так, Сергію Андрійовичу, обіцяю. Буду стриманим, — пообіцяв Полянський.

.Телефон Філатова задзвонив. Це була Ганна. Сергій Андрійович зупинив машину, перш ніж відповісти на дзвінок. Він прийняв відеодзвінок і спокійно, лагідно сказав:
— Слухаю, моя хороша.

— Лікарю… — тихо запитала дівчина. — Як ви?

— Все добре, — відповів Філатов.

Ганна лежала на ліжку, напівсидячи.

— Як ти себе почуваєш? — поцікавився чоловік.

— Вночі мені було дуже зле, — чесно зізналася дівчина. — У мене грип. Температура була висока, ще й біль у спині… — додала вона.

Обличчя Філатова одразу змінилося. Він схвильовано запитав:
— А зараз? Сподіваюся, тобі краще?

— Так, лікарю, не хвилюйтеся. Зі мною зараз усе добре. Пане Райзон і вся команда — дуже хороші. Мене добре лікують, — з усмішкою мовила Ганна.

— Сергію Андрійовичу, я дуже сумую за вами, — щиро сказала дівчина.
— Це взаємно, Ганночко, — відповів Філатов. — Скоро побачимось, — запевнив він із посмішкою.
— А коли ви приїдете? — запитала дівчина.
— Найближчим часом, — пообіцяв чоловік.

Він уявляв собі її реакцію, коли вони зустрінуться вже за декілька годин.

— Я дуже чекатиму вашого приїзду, лікарю, — щиро, майже благаючи, вимовила вона.
— Мила, скоріше одужуй, — побажав Сергій Андрійович.
— Дякую вам. Після розмови з вами мені стало краще, — сказала дівчина.
— До побачення, — додала вона.
— До зустрічі, — відповів лікар і вимкнув телефон.