Розділ 178

— Ганс, я щиро ціную ваші почуття до мене, — тихо мовила вона. — Ви дуже хороший… Але, на жаль, я сильно кохаю іншого чоловіка.

Ганс уважно слухав кожне слово. Цього разу він зрозумів усе дослівно. Його погляд став похмурішим, а голос затремтів.

— Du liebst einen anderen… Ich verstehe… Es tut weh… aber ich wünsche dir Glück.
(Ти кохаєш іншого… Я розумію… Це боляче… але я бажаю тобі щастя.

Ганна подивилася на молодого хлопця й тихо промовила:
— Вибач мене...

— Alles gut, du brauchst dich nicht zu entschuldigen, — м’яко відповів Ганс.
(— Все добре, тобі нема за що вибачатися.)

Сказавши це, він розвернувся й пішов.
А Ганна залишилась наодинці зі своїми думками.

Сергій Андрійович разом зі Стасом виїхали о сьомій на ринок. Філатов вирішив зробити Ганні сюрприз, тому нічого їй не сказав. Чоловік уважно тримав кермо своєї машини. За вікном сонце вже здіймалося над містом, прокидаючись разом із людьми. Асфальт починав відбивати перші хвилі спеки, а повітря ставало сухим і гарячим. Усередині авто було тихо — лише м’яке буркотіння двигуна та думки, що по черзі захоплювали обох чоловіків.

Станіслав сидів на передньому сидінні й мовчки дивився на дорогу. Його думки крутилися навколо одного: чи зрадіє Ганна його приїзду. "А якщо вона мене вижене?" — з тривогою подумав Полянський. — "Так мені й треба, бовдурові. Сам зіпсував наші стосунки, тож ображатися Ганна має повне право."

Філатов глянув на хлопця, але нічого не сказав.