- Вибачте, пане лікарю... — тихо мовила Ганна. — Я завдала вам клопоту.
Райзон подивився на неї і лагідно промовив спочатку німецькою, а потім українською:
— „Alles ist gut, Hanna. Du hast uns allen einen großen Schreck eingejagt.“
— Все добре, Ганно. Ви нас усіх серйозно налякали.
— Пробачте ще раз... І дякую, — прошепотіла молода дівчина.
— Все гаразд, — відповів лікар і додав, знову спочатку німецькою, потім українською:
— „Ich muss jetzt gehen, aber ich komme in einer Stunde wieder.“
— Мушу йти, але за годину навідаюся до вас.
Він усміхнувся. Ганна теж злегка посміхнулася.
— Добре... Дякую вам, — сказала вона.
Чоловік швидко вийшов із палати.
Ганс дуже хвилювався за Ганну. Крім того, він чітко вирішив: запропонувати їй зустрічатися. Тому весь ранок вчив українські слова.
— Фройляйн Ганно... — мовив уголос, тренуючись.
Кожне слово українською давалося йому важко. Але він уперто повторював:
— Ви дуже мені подобаєтесь... — говорив з м’яким, виразним акцентом.
Він зосереджено вимовляв фрази, налаштований рішуче й щиро:
— Я багато спостерігав за вами... і зрозумів, що не зустрічав такої дівчини, як ви, ніколи в житті.
— Прошу... давайте спробуємо пізнати одне одного ближче.
Нарешті, молодий хлопець наважився зайти до палати. Дівчина виглядала значно краще — на її обличчі навіть з’явився рум’янець. Вона здивовано подивилася на Ганса.
#316 в Детектив/Трилер
#155 в Детектив
#3639 в Любовні романи
#1624 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.12.2025