— Дякую вам, пане лікарю… — тихо прошепотіла дівчина.
— Немає за що, — м’яко відповів Райзон.
— Тобі краще? — запитав він, нахилившись ближче.
— Набагато, — Ганна слабо всміхнулася.
За кілька хвилин медбрат повернувся. У руках він тримав усе необхідне для забору аналізів. Працював швидко та впевнено. Коли закінчив, глянув на дівчину й спитав німецькою:
— „Wie fühlen Sie sich jetzt?“
(«Як ви себе почуваєте зараз?»)
Ганна не зрозуміла слів, лише нерозуміюче подивилася на нього.
Райзон тихо пояснив:
— Він питає, як ти себе почуваєш.
— Скажіть йому… трохи краще… — прошепотіла вона.
Габрієль кивнув і відразу переклав:
— „Sie sagt, es geht ihr ein bisschen besser.“
(«Вона каже, що їй трохи краще.»)
Ганс кивнув з ледь помітною усмішкою, задоволений відповіддю.
Ганна відкрила очі й тихо сказала:
— Пане Ґабрієле, дякую вам. Мені значно краще.
Лікар усміхнувся й відповів німецькою:
— „Ich freue mich sehr. Es geht Ihnen besser, das ist wunderbar.“
(«Я дуже радий. Вам краще — це чудово.»)
Потім повторив українською:
— Я дуже радий. Вам краще — це чудово.
Він сидів біля дівчини всю ніч, не відходячи ні на хвилину. Лише під ранок, коли на годиннику була вже п’ята, в її погляді з’явилася ясність, і він з полегшенням зітхнув.
#341 в Детектив/Трилер
#171 в Детектив
#3637 в Любовні романи
#1628 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.12.2025