Повернути Мене до життя

Розділ 169

Ганс котив візок, у якому сиділа молода дівчина, тихими коридорами лікарні. Медичного персоналу вже не було — здавалося, що він залишився єдиним, хто ще працював у нічну зміну. У лікарні панувала тиша.

Він зупинився біля палати, відчинив двері й присів поруч із візком.

— Ich helfe Ihnen, sich hinzulegen, — сказав він німецькою. (Я допоможу вам лягти.)

Ганна не зрозуміла слів, але за його поглядом і жестом усе стало зрозуміло. Вона кивнула.

Коли медбрат обережно підхопив її на руки, їй стало ніяково. Вона трохи напружилась, опустила погляд. Але Ганс тримав її впевнено й спокійно. Посміхаючись, він обережно поклав її на ліжко.

— Дякую, — тихо сказала вона. Її обличчя залишалося серйозним.

Молодий чоловік м’яко додав:

— Fräulein, Professor Reison hat mir aufgetragen, Ihnen eine Schmerzmittelinjektion zu geben. (Фройляйн, професор Райзон доручив мені зробити вам ін’єкцію знеболювального.)

Ганна дивилась на нього, не розуміючи, про що йдеться, але мовчала.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше