Ганс котив візок, у якому сиділа молода дівчина, тихими коридорами лікарні. Медичного персоналу вже не було — здавалося, що він залишився єдиним, хто ще працював у нічну зміну. У лікарні панувала тиша.
Він зупинився біля палати, відчинив двері й присів поруч із візком.
— Ich helfe Ihnen, sich hinzulegen, — сказав він німецькою. (Я допоможу вам лягти.)
Ганна не зрозуміла слів, але за його поглядом і жестом усе стало зрозуміло. Вона кивнула.
Коли медбрат обережно підхопив її на руки, їй стало ніяково. Вона трохи напружилась, опустила погляд. Але Ганс тримав її впевнено й спокійно. Посміхаючись, він обережно поклав її на ліжко.
— Дякую, — тихо сказала вона. Її обличчя залишалося серйозним.
Молодий чоловік м’яко додав:
— Fräulein, Professor Reison hat mir aufgetragen, Ihnen eine Schmerzmittelinjektion zu geben. (Фройляйн, професор Райзон доручив мені зробити вам ін’єкцію знеболювального.)
Ганна дивилась на нього, не розуміючи, про що йдеться, але мовчала.
#322 в Детектив/Трилер
#162 в Детектив
#3695 в Любовні романи
#1648 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.12.2025