Повернути Мене до життя
Розділ 167
Тим часом Сергій Андрійович разом із Полянським пили каву та розмовляли.
— Стас, — мовив чоловік, — я завтра планую поїхати до Німеччини, щоб провідати Гану, — повідомив Філатов.
Почувши ці слова, в очах Станіслава заблищали іскри. Молодий чоловік вигукнув:
— Можна я з вами? Дуже хочу її побачити. Навіть якщо вона не захоче мене бачити — я хоча б здалеку подивлюся на Гану.
З його емоцій було видно, що він щиро кохає молоду дівчину.
— Добре, — відповів Сергій Андрійович. — Поїдемо разом.
— Дякую, професоре! — радісно промовив Станіслав.
Філатов поглянув на свій швейцарський наручний годинник Tissot, який показував одинадцяту годину ночі.
— Стас, мені вже час їхати додому, — сказав він. — Потрібно ще зібрати речі. Завтра о шостій ранку приїзди до мене — вирушимо в подорож. Побачиш свою кохану, — іронічно промовив Сергій Андрійович.
Він підвівся, поплескав Станіслава по плечу й рушив до виходу.
— Зачекайте, я вас проведу! — відповів молодий чоловік і швидко підбіг до дверей.
— Ну добре, бувай, — сказав Філатов.
— Дякую, Сергію Андрійовичу. До завтра! — відповів Станіслав.
Чоловік вийшов із квартири, спустився сходами, вийшов на двір, сів у машину й поїхав додому.
#331 в Детектив/Трилер
#167 в Детектив
#3597 в Любовні романи
#1605 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
