Повернути Мене до життя

Розділ 153

— Ганночко, люба, — лагідно сказав Філатов. — Я дуже радий тебе бачити.

— Навзаєм, Сергію Андрійовичу, — радісно відповіла молода дівчина.

Лікар уважно подивився на неї й запитав:

— Ганночко, з тобою все добре? Як ти себе почуваєш?

Дівчина виглядала дуже слабкою.

— Сергію Андрійовичу, мені було дуже погано… — чесно зізналася вона. — Знову біль у хребті.

— Під час прогулянки біля лікарні мене жахливо схопив біль у спині, — пояснила дівчина.

Обличчя Філатова стало серйозним.

— Моя хороша… — співчутливо сказав він. — У той момент ти була не одна?

— Так, — відповіла Ганна. — Зі мною був пан Райзон. Він зробив мені ін’єкцію — зараз мені вже краще.

— Чесно, я дуже втомилася від уколів, — зізналася вона.

— Найбільше мене засмучує те, що вас немає поруч… — зі сльозами вимовила дівчина.

— Ганночко, мила, я розумію тебе. Не плач, моя хороша, — ніжно сказав Філатов. — Я приїду до тебе через три дні. Обіцяю.

— Справді? — зраділа молода дівчина.

— Так, скоро тебе провідаю. І зроблю масаж, який полегшить твій біль, — зазначив лікар. — Якщо ти дозволиш, я щодня робитиму тобі масаж, — додав він делікатно.

— Звісно, Сергію Андрійовичу, дозволю! — радісно відповіла Ганна. — Я повністю вам довіряю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше