Повернути Мене до життя

Розділ 150

Ганна раптово знову відчула сильний біль у спині. Відтоді, як вона більше не могла ходити, до цього жахливого болю звикнути так і не вдалося. Здавалося, вона вже прийняла інвалідний візок, але не цей нестерпний біль, який щодня виснажував її.

Обличчя дівчини різко змінилося: вона стисла губи, поблідніла, ледь помітно здригнулася. Райзон одразу це помітив.

– Ганно, потерпіть, я зараз зроблю вам укол — стане краще, – швидко сказав він.

– Schwester, schnell her! Bringen Sie sofort das Schmerzmittel! – вигукнув Габрієль німецькою. – Медсестро, швидко сюди! Принесіть знеболення!

Вони були в парку біля лікарні. За кілька секунд медсестра прибігла, тримаючи аптечку. Райзон упевнено взяв шприц, підготував препарат і став на коліно біля Ганни.

– Тихо... усе добре, – прошепотів він.

Він зробив укол швидко та обережно. Ганна заплющила очі, на її віях тремтіла сльоза, щока ледь здригнулася від болю. Та вона мовчала.

За кілька хвилин біль трохи вщух, а ще через мить — відпустило більше. Її дихання стало спокійнішим, обличчя розслабилося.

– Вже краще, – прошепотіла вона, ледь помітно кивнувши. – Дякую...

Райзон уважно стежив за її станом, у його погляді було щире полегшення.


 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше