Повернути Мене до життя

Розділ 149

– Ви маєте рацію,  лікарю, – відповіла дівчина. – Дуже дякую вам за увагу і турботу.
– Знаєте, – мовила Ганна після короткої паузи, – той факт, що Сергія Андрійовича немає поруч, дуже пригнічує мене. Його присутність – ніби знеболювальне… Коли він поруч, мені стає легше.

Професор уважно подивився на неї, в його погляді було тепло і співчуття.

– Пане Габрієле, – сказала дівчина, – ви теж багато робите для мене підтримуєте, допомагаєте… Я вдячна вам за все. Але Сергій Андрійович для мене — особлива людина. Пробачте, але я по-справжньому вірю тільки йому.
Прошу, не ображайтеся… – Ганна винувато відвела погляд.

Райзон відповів спочатку німецькою, а потім українською:

– Ganna, ich bin dir überhaupt nicht böse, – м’яко промовив він. – Ганно, я ні в якому разі не ображаюсь на вас, – заперечив чоловік.

Він зробив паузу, поглянув убік, ніби згадав щось тепле, і продовжив: спочатку німецькою, потім українською:

– Mein Freund und Kollege Serhij ist nicht nur ein hervorragender Arzt, sondern auch ein sehr guter Mensch. – Мій друг і колега Сергій — не тільки неперевершений лікар, а й дуже хороша людина.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше