Чоловік сів поруч, із Станіславом подивився йому в очі та спокійно промовив:
— Стас, якщо ти продовжиш пити, нічого не зміниться. Але вихід завжди є — твоє життя не закінчилося. Ти обов’язково зможеш все виправити.
— Я їй телефоную, а вона не хоче зі мною розмовляти, — зізнався Полянський.
— Не наполягай, — сказав Філатов. — Дай їй трохи часу. Не дзвони поки- що— Ганні це зараз необхідно, — порадив чоловік.
— Так, ви праві, — тихо погодився молодий чоловік. — Я поки не буду її турбувати.
— І правильно, — кивнув Сергій Андрійович. — Зараз тобі потрібно відпочити.
Професор допоміг Полянському вкластися, поправив ковдру і сів поруч. Він вирішив залишитися з ним — бодай ненадовго, допоки той не засне.
#367 в Детектив/Трилер
#167 в Детектив
#3615 в Любовні романи
#1620 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 13.02.2026