Чоловік увійшов до кабінету. Михайло Іванович сидів за столом і працював. Побачивши Філатова, генерал підвівся, підійшов до гостя, потис йому руку, обійняв і мовив:
— Сергію, радий тебе бачити!
— Проходь, сідай, — запросив прокурор. — Я чекав на тебе.
— Як пройшла поїздка до Німеччини? — поцікавився Михайло.
--Сергій Андрійович сів на м’який шкіряний диван.
— Все добре, — відповів він спокійно. — Ганна зараз у клініці мого колеги, професора Райзона.
— Добре, що вона тепер у безпеці, — сказав Михайло Іванович, полегшено зітхнувши.
— У мене є добра новина, — продовжив прокурор, злегка нахилившись уперед. — Я зустрівся зі слідчим, тим самим, що тиснув на Ганну, змушуючи її забрати заяву на Юрчишина. Спершу він усе заперечував, робив вигляд, що нічого не розуміє. Але я словами притис його до стінки — і він зізнався: Юрчишин дав йому хабар, щоб той закрив справу.
Михайло Іванович зробив паузу, підвів очі на Сергія й додав:
— Тепер цей капітан Васьков — під слідством. Але є ще одне: він погодився стати свідком у суді.
#558 в Детектив/Трилер
#252 в Детектив
#4993 в Любовні романи
#2210 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.12.2025