— Ганочко, зараз трохи відпочинь, поспи, — сказав Філатов. — Я маю відключатися. Подзвоню тобі пізніше, мила.
— Добре, — лагідно мовила дівчина. — Так, звісно. Дякую вам. До зв’язку.
Сергій Андрійович закінчив розмову. Він вийшов з дому, сів у машину та поїхав до Генеральної прокуратури, щоб зустрітися з Михайлом, за півтори години він прибув на місце, зайшов у будівлю та попрямував до приймальні кабінету, де перебував головний прокурор.
Його зустріла секретарка.
— Доброго дня, — привіталась молода дівчина.
— Доброго, — відповів Сергій Андрійович.
— Михайло Іванович у себе? — поцікавився він.
— Так, — підтвердила секретарка.
— Скажіть, що приїхав Філатов, — попросив лікар.
Дівчина взяла слухавку.
— Михайле Романовичу, до вас пан Філатов, — доповіла вона.
— Зрозуміло, — почулося у відповідь.
Секретарка поклала слухавку на місце й з усмішкою додала:
— Проходьте, будь ласка. Вас чекають.
#4098 в Детектив/Трилер
#1479 в Детектив
#16435 в Любовні романи
#5972 в Сучасний любовний роман
інвалідність головного героя, #сильніпочуття, #кохання реабілітація лікар
Відредаговано: 13.08.2026