Полянський досі сидів у домі Філатова. Вони пили каву й розмовляли.
— Молодець, що опанував емоції, — сказав Сергій Андрійович.
— Дякую, що стримали мене. Дякую, — відповів Полянський.
— Вже пізно, — сказав молодий чоловік. — Я поїду.
Він підвівся, потиснув руку Сергію Андрійовичу.
— До завтра, — мовив Філатов.
Полянський вийшов, сів у машину й поїхав.
---Сергій Андрійович залишився на самоті в порожньому будинку. Він опустився на шкіряний диван, а в голові крутилося лише одне — які кроки зробити далі, щоб Юрчишин- старший поніс справедливе покарання за те, що завдав Ганні непоправної шкоди. Ці думки не давали йому спокою. Зрештою чоловік повільно заснув.
#333 в Детектив/Трилер
#168 в Детектив
#3590 в Любовні романи
#1605 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.12.2025