— Я зрозуміла, — тихо промовила дівчина, помітно засмучена.
— Послухайте, фройлін, — спокійно сказав Райзон, — «Das bedeutet nicht, dass Ihr Leben vorbei ist.»
Він зробив паузу, глянув їй у вічі і плавно перейшов на українську:
— Це не означає, що ваше життя закінчилось.
— Я розумію, як вам важко. — При належному догляді ви зможете повернутися до повноцінного життя, — м’яко сказав Габрієль, глянувши їй у вічі.
— І пам’ятайте, у вас є Сергій Андрійович. Він любить вас, як рідну доньку і ніколи не покине.
— Коли трапилася трагедія, — додав професор із сумом, — його життя втратило сенс.
— А тепер у нього є ви а у вас він— підкреслив Райзон, — тепер він ваша— підтримка.
--"Ви маєте рацію, пане докторе, — тихо відповіла дівчина. — Сергій Андрійович потрібен мені, як повітря. Він для мене — як знеболення, без нього біль стає нестерпним."
#4098 в Детектив/Трилер
#1479 в Детектив
#16435 в Любовні романи
#5972 в Сучасний любовний роман
інвалідність головного героя, #сильніпочуття, #кохання реабілітація лікар
Відредаговано: 13.08.2026