— Ганно, дозвольте, я допоможу вам лягти, — запропонував Райзон.
— Ні, дякую, я ще посиджу, — відповіла вона спокійно.
— У вас болить хребет? — запитав лікар.
— Ні, не болить, — збрехала дівчина.
Насправді біль пронизував її спину гострими хвилями. Здавалося, що між лопатками хтось забив залізний кілок, а кожен рух — навіть найменший — віддавався печінням у попереку. Але вона не хотіла розповідати про це Райзону. Її довіра належала лише одному — Сергію Андрійовичу. Лише з ним вона могла говорити про свій біль відверто.
---Hanna, ich bin Arzt.“ — сказав Райзон німецькою.
Потім повторив українською:
— Ганно, я лікар. Ви, мабуть, забули про це? — легка усмішка з’явилася на його обличчі. — Але я добре знаю, що вам боляче, і що ви не говорите мені правду.
Він подивився їй прямо в очі:
— Ви намагаєтеся приховати свій біль, але мені не потрібні слова, щоб це зрозуміти, — сказав професор.
#333 в Детектив/Трилер
#168 в Детектив
#3590 в Любовні романи
#1605 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.12.2025