Молодий чоловік важко зітхнув та відповів:
— Ви повністю маєте рацію. Я не тільки зрадив довіру Ганни, а ще й поводжуся як егоїст, який думає тільки про себе. Пробачте, Сергію Андрійовичу, дякую вам за цю розмову. Ви дуже мудра людина. Скажіть, чи зможу я все виправити?
— Стасе, тобі треба почекати, — відповів Сергій Андрійович. — Дуже дякую, професоре, — сказав Полянський.
Сергій Андрійович кивнув і спокійно промовив:
— Наразі наше головне завдання — зробити все можливе, аби чоловік, через якого Ганна стала інвалідом, поніс належне покарання.
— Ти згоден? — звернувся Філатов до Полянського.
— Так, — впевнено відповів той.
— Добре, — мовив Сергій Андрійович. — Але спершу приборкай свої емоції. Думай, як допомогти дівчині. А вже потім розберетесь у своїх стосунках.
— Ви маєте рацію, Сергію Андрійовичу, — зітхнув Полянський.
— Домовились, — підсумував Філатов.
#322 в Детектив/Трилер
#162 в Детектив
#3668 в Любовні романи
#1631 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 15.12.2025