Повернути Мене до життя
Розділ 118
— Стасе, прошу, досить, — відповіла Ганна тремтячим голосом. — Ми вже про це говорили. Не муч мене, прошу...
— Ганно, будь ласка, скажи мені... Ти колись зможеш мене пробачити? — запитав Полянський. — Хоча б маленька надія в мене є?
— Я не знаю... — відповіла дівчина. — Мені потрібен час. Я більше не хочу говорити. Пробач...
Сказавши це, вона відключила відеозв'язок.Дівчина гірко заплакала, не в змозі стримати біль, що рвав її зсередини. Її плач лунав, як крик зраненої душі. Полянський не витримав — з відчаю жбурнув телефон на підлогу. Його рухи були різкі, майже шалені. Він схопився й кинувся до виходу.
— Стас, ти куди?! Стій! — крикнув Сергій Андрійович, але той навіть не озирнувся. Він уже був надворі — втікати… від болю, від безсилля, від самого себе.
#540 в Детектив/Трилер
#254 в Детектив
#5051 в Любовні романи
#2239 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 12.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
