Повернути Мене до життя
Розділ 117
Сергій Андрійович і Стас прокинулися. Філатов встав, пішов на кухню, заварив каву й приніс чашку.
— Стасе, прокидайся, — мовив він.
Молодий хлопець розплющив очі й запитав:
— Котра година?
— Вже двадцять перша вечора, — відповів Сергій Андрійович.
— Ого, оце ми заснули! — жартома сказав Станіслав.— Дорога виснажила нас з тобою, — промовив Філатов.
— Так, правда, — погодився Полянський. — Цікаво, як себе почуває Ганна?
— Хочеш їй подзвонити? — запитав Сергій Андрійович.
— Хотів би… Тільки вона, мабуть, не захоче зі мною говорити, — сумно відповів Стас.
— Ти спробуй, — заохотив його Філатов.
— Ну добре, — погодився Полянський. — Дайте, будь ласка, її номер.
— Зараз скину тобі в Viber, — сказав Сергій Андрійович. — Готово.
Ганна сиділа на ліжку й тримала в руках айпад. Екран засвітився — незнайомий номер.
«Дивно… Хто це?» — подумала вона.
— Так? — відповіла насторожено.
На лінії запанувало мовчання.
— Ганно… — тихо промовив Полянський. — Привіт, це Стас.
— Привіт, — коротко кинула вона. — Що ти хотів? — її голос був холодний.
— Хотів дізнатися, як ти себе почуваєш, — відповів він.
— Нормально, — ще холодніше промовила Ганна.
— Ганно, я хотів тобі сказати… — він замовк, не знаючи, як продовжити.. .— Ти ще щось хотів сказати? — тихо запитала дівчина.
— Ганно, ти мені потрібна. Я не можу без тебе… Я дуже тебе люблю, — щиро сказав молодий чоловік.
#330 в Детектив/Трилер
#167 в Детектив
#3591 в Любовні романи
#1602 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 11.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
