Ганна лежала на ліжку, ковдра легенько вкривала її тіло, але душа була напружена і розгублена. Вона боялася цього моменту — медичної процедури, яку раніше проводив лише Філатов, єдина людина, якій вона довіряла.
Лікар стояв поруч із серйозним і зосередженим поглядом.
— Gut, — тихо повторив він, ніби сам собі підтверджував намір.
Він заговорив німецькою:
— Hanna, darf ich Ihre Beine untersuchen? Ich werde die Sensibilität prüfen.
Ганна здригнулася від незнайомих слів. Лікар швидко перейшов на українську:
— Ганно, можна оглянути ваші ноги? Я перевірю чутливість.
Вона кивнула, хоч серце калатало у грудях.
Лікар обережно відкинув ковдру, оголивши ноги. Вона міцно стиснула руки, збираючись з духом.
— Ich werde mit einer Nadel stechen. Sagen Sie mir bitte, ob Sie etwas spüren.
— Я колотиму голкою, — пояснив лікар українською, — а ви скажете, чи відчуваєте.
Ганна зібрала всю волю й тихо сказала:
— Добре.
Вона лежала нерухомо, тримаючи дихання, очі широко розкриті, намагаючись зосередитись на кожному дотику. Лікар акуратно підніс голку до її ноги і зробив перший укол.
Болю вона не відчувала.
Другий укол — знову мовчання.
Вона дивилася в стелю, і холодний спогад прокотився в її свідомості: вона вже проходила цю процедуру раніше — і тоді, як і тепер, нічого не відчувала.
Лікар зберігав серйозність і спокій, уважно спостерігаючи за її реакцією.
#379 в Детектив/Трилер
#167 в Детектив
#3718 в Любовні романи
#1664 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 13.02.2026