Повернути Мене до життя

Глава 99

Сергій Андрійович підвів погляд на Габрієля, його обличчя залишалося серйозним, але в очах читалися турбота та тривога.

— Danke, Gabriel. Hanna ist das Wertvollste, was ich habe (Дякую, Габрієле. Ганна — найдорожче, що в мене є), — промовив він німецькою.

Ганна не розуміла німецької, але відчувала вагу цих слів. Сергій Андрійович говорив емоційно, майже благально, що було на нього не схоже.

Вона перевела погляд на Габрієля, намагаючись зрозуміти по що вони говорять.

Професор Райзон відповів тією ж мовою, його голос звучав рівно, але впевнено:

— Zweifeln Sie nicht, mit dem Mädchen wird alles gut. Ich werde mich um sie kümmern (Не сумнівайтеся, з дівчиною все буде добре. Я подбаю про неї).

Ганна знову не зрозуміла жодного слова, але тон його голосу був спокійний і переконливий.

Кілька секунд між ними висіла напружена тиша.

Нарешті, Сергій Андрійович коротко кивнув і простягнув руку. Габрієль потиснув її міцно, без зайвих слів.

Ганна затримала подих. Їй нічого не пояснили, але цей жест… Щось у ньому змусило її повірити, що рішення вже прийняте. Що вона залишається тут.

Виктория very

Подобається

#4007 в Детектив/Трилер
#1438 в Детектив
#16240 в Любовні романи
#5899 в Сучасний любовний роман

У тексті є: інвалідність головного героя, #сильніпочуття, #кохання реабілітація лікар

Відредаговано: 13.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись