Повернути Мене до життя
Розділ 87
Але Стас продовжував поводитися агресивно.
— Ви ж, пане професоре, вважаєте мене покидьком! — вигукнув він, відчувши, як хвиля емоцій накриває його. — Я кохаю Ганну, але я злякався, що не зможу бути з нею через те, що вона в інвалідному віз
Андрійович вислухав його і, не змінюючи спокійного тону, підійшов ближче до молодого чоловіка.
— Я не розлютився через твою слабкість, — спокійно відповів лікар, — а через те, що ти дав Ганні марну надію. Крім того, я тебе попереджав, що треба добре подумати перед тим, як починати стосунки з нею. Чому ти не послухав мене? — спитав він. — Ти зробив їй боляче.
Молодий лікар намагався виправдатися:
— Я цього не хотів.
— А що ти хотів? — знову різко запитав Філатов. — Пограв її почуттями, а потім викинув, як непотрібну річ?!
— Як ви можете таке говорити?! — обурився Стас, не витримавши тиску.
— Можу! — не стримався Сергій Андрійович, втрачаючи контроль над собою. — То що, це правда?
Його голос став важким, сповненим гніву і розчарування.
— Нагадую, що ця дівчина стала інвалідом через цього покидька Юрчишина, який досі на свободі! Крім того, за його наказом її намагалися вбити, викрадали! Вона втратила свого дідуся!
Молодий чоловік вислухавши Філатова подивився на Сергія Андрійовича й емоційно сказав:
— Я винен, знаю, але, професоре, я все виправлю, — наголосив Полянський.
#501 в Детектив/Трилер
#199 в Детектив
#4346 в Любовні романи
#1902 в Сучасний любовний роман
інвалідність головного героя, #сильніпочуття, #кохання реабілітація лікар
Відредаговано: 13.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
