Повернути Мене до життя

Розділ 87

 

Але Стас продовжував поводитися агресивно.

— Ви ж, пане професоре, вважаєте мене покидьком! — вигукнув він, закипаючи від емоцій. — Я кохаю Ганну, але я злякався, що не зможу бути з нею через те, що вона в інвалідному візку!

Сергій Андрійович вислухав його і, не змінюючи спокійного тону, підійшов ближче до молодого чоловіка.

— Я не розлютився через твою слабкість, — спокійно відповів лікар, — а через те, що ти дав Ганні марну надію. Крім того, я тебе попереджав, що треба добре подумати перед тим, як починати стосунки з нею. Чому ти не послухав мене? — спитав він. — Ти зробив їй боляче.

Молодий лікар намагався виправдатися:

— Я цього не хотів.

— А що ти хотів? — знову різко запитав Філатов. — Пограв її почуттями, а потім викинув, як непотрібну річ?!

— Як ви можете таке говорити?! — обурився Стас, не витримавши тиску.

— Можу! — не стримався Сергій Андрійович, втрачаючи контроль над собою. — То що, це правда?

Його голос став важким, сповненим гніву і розчарування.

— Нагадую, що ця дівчина стала інвалідом через цього покидька Юрчишина, який досі на свободі! Крім того, за його наказом її намагалися вбити, викрадали! Вона втратила свого дідуся!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше