Повернути Мене до життя

Розділ 86

— Тобі треба відпочити, завтра важкий день, — сказав чоловік, дивлячись на дівчину з турботою.

— Так, ви маєте рацію, — погодилася Ганна, — дякую.

— До завтра, — сказав лікар, посміхаючись, — на добраніч.

На годиннику було 11 вечора. Сергій Андрійович вийшов і попрямував до свого кабінету. Сів за стіл і занурився в роботу.

Кабінет відчинився без стуку, і в дверях з’явився Полянській. Він був явно п’яний, від нього пахло алкоголем, і він ледве тримався на ногах.

— Вітаю, професоре, — ледве промовив він, хитаючись.

— Стасе? — здивовано запитав Філатов, підводячи погляд від паперів. — Що з тобою? Ти п’яний?

Полянській був у дуже дивному стані. Він ніколи не пив багато, і це було перше, коли він настільки захмелів.

— Так, я п’яний, — зухвало відповів Стас. — І що тепер? — додав він грубо, наче шукаючи конфлікту. — Може, поб’єте мене?

Він наблизився до столу, і його слова були вже з агресією.

— Ну, давайте, вдарте мене! — крикнув він, кинувши виклик.

Філатов на мить затамував подих, а потім спокійно підняв погляд, не піддаючись на провокацію.

— Стасе, заспокойся, — тихо сказав він, дивлячись на нього серйозно, — йди спати.

Філатов не став відповідати агресією на агресію, він лише спокійно вказав, що це не вихід і що краще дати молодому чоловіку час на заспокоєння.

Подобається

#330 в Детектив/Трилер
#167 в Детектив
#3587 в Любовні романи
#1601 в Сучасний любовний роман

Відредаговано: 11.12.2025