-Добре, Сергію Андрійовичу, я поїду,- відповіла Ганна. -Молодець, моя хороша, це вірне рішення!- з полегшенням зітхнув Філатов. Іхній розмові завадила медсестра,- Я перепрошую,- сказала вона,- Сергію Андрійовичу, до вас кур'єр. Філатов коротко відповів,- Дякую, Світлано. Ганночко, я на хвилину . Лікар вийшов. У приймальні лікарні на ньго чекав молодий чоловік в кепці та уніформі. Він підійшов до Сергія Андрійовича і сказав,- Пане Філатов, ваші квитки, будь ласка, поставте підпис,-попросив хлопець. -Доброго дня, юначе. Дуже вам дякую,- відповів лікар та вже за хвилину тримав два квитка до Германії. - Гарного дня!,- простягнувши чайові сказав Сергій Андрійович. - Дякую, пане!- радісно відповів Філатову кур'єр і пішов. А лікар повернувся до палати дівчини та з посмішкою сказав,- Ганночко, ось поглянь - наші квитки. Дівчина подивилися лікарю в очі та тихо спитала,- О котрій їдемо? - О десятій ранку,- відповів чоловік. Ганна з сумом сказала,- Що ж, завтра так завтра. Філатов підійшов близько до ліжка та сів поруч на стілець. - Моя хороша, все налагодиться, я обіцяю,- запевнив лікар. Дівчина тихо відповіла,- Дякую, Сергію Андрійовичу. - Та все добре, рідненька.