-Так, думаю, маэшь рацію,- відповів Сергій Андрійович.- В мене э знайомий лікар в Німеччині - професор Райзон Габріель. Можу домовитись щоб дівчина деякий час побула в його лікарні. Я вважаю, що зараз це э самим розумним рішенням . -Згоден,- сказав Філатов,- але спочатку я поговорю з Ганною. Зроблю все, щоб вмовити її поїхати за кордон. -Так, поговори,- відповів Євген. - Мені потрібно їхати,- продовжив говорити Зарецький. -До зустрічі,- сказав Філатов та потиснув чоловікові руку. Той вийшов з кабінету лікаря. Сергій Андрійович увійшов до палати дівчини. Вона спокійно лежала на ліжку і дивилася у вікно. Був теплий день, вікно було відчинено і промені сонця так сильно світили, що повністю освічували всю палату. Але обличчя молодої дівчини було сумним.- Привіт, моя хороша,- з посмішкою привітався лікар. Дівчина повернулася та подивилися на чоловіка,а потім тихо відповіла,- Добрий день, Сергію Андрійовичу. Ганна зовсім трохи посміхнулась. -Як ти себе почуваєшь?- запитав лікар. -В цілому краще, але морально я пригнічена,- чесно відповіла дівчина. -Лікарю, ви дуже багато робите для мене, дякую, але я дуже втомилась. За що мені все це?! Невже я це заслужила?!- емоційно питала дівчина дивлячись у вічі Сергію Андрійовичу. -Ганночко,- підійшовши ближче до дівчини сказав Філатов,- я розумію, тобі не легко, але це життя, в ньому багато-багато випробувань. Ти дуже сильна вольова дівчина, тому все подолаєшь,- лагідно запевнив Ганну лікар. -Крім того,- продовжив чоловік,- ти не сама - у тебе є я! Ти можеш завжди розраховувати на мою допомогу та підтримку. -Дякую, Сергію Андрійовичу,- емоційно відповіла Ганна.- Ви маєте рацію, ви поряд, тому я зможу впоратися з усіма проблемами. -Ганночко,- звернувся Філатов,- я хочу поговорити з тобою,- почав з далеку лікар. Його обличчя стало серйозним. Дівчина вже добре знаючи настрій свого добродія зрозуміла що лікар хоче повідомити щось дуже важливе.- Сергію Андрійовичу, щось сталося? -Ні, все добре,- відповів чоловік. -Але тобі варто якомога скоріше поїхати з України за кордон, а саме у Німеччину. В мене там є давній знайомий, теж лікар - професор Райзон Габріель. У нього своя лікарня,- пояснив Сергій Андрійович. -Чому я маю поїхати?- з сумом запитала Ганна, - ви втомилися зі мною? Я вам набридла?- продовжила питати вона дивлячись в обличчя Сергія Андрійовича. - Ні в якому разі!- заперечив Філатов,- це все тільки задля твоєї безпеки. Ми з адвокатом вважаємо, що тобі варто поїхати до того моменту, поки Юрчишин на свободі,- пояснив Сергій Андрійович. -Я домовлюсь з професором Габріелем, він тебе зустріне в Німеччині і ти деякий час побудеш в його лікарні.